… це використання таблиць та останнім часом карток для представлення масиву однорідних даних. Усі так роблять і я так роблю – виправдання кожного тупорилого дизайнера, точніше оператора Sketch чи Figma, чи навіть досі Photoshop.
Річ у тому, що користувач не працює з усіма даними у колекції. У більшості випадків йому необхідний лише один конкретний запис. У більшості випадків діями над множиною даних є лише сортування по тій чи іншій ознаці аби знайти той самий єдиний необхідний в момент часу запис.
Я розумію сенс у нескінченному скролінгу в соціальних мережах. Він створений для того, аби довше утримувати користувачів та показувати їм більше реклами, а також для оптимізації розбивки на сторінки. Але я не розумію сенсу у демонстрації великого масиву даних у різноманітних ERP, CRM та backoffice системах. Половина рекламних оголошень запитує “Все ще користуєтеся таблицями Excel?”, при цьому їх інтерфейси копіюють ті самі таблиці.
Як я писав, інформаційні системи мають засновуватися на даних, але вони мають бути інформаційними системами, а не обгортками поверх баз даних з усіма їхніми реляціями/таблицями/колекціями. Наприклад, візьмемо CRM. Якщо оператор CRM має опрацювати якесь звернення від клієнта, то він не має шукати клієнта у списку клієнтів, а має побачити призначену йому одну єдину заявку на опрацювання. Коли він закриває цю заявку – автоматично отримує наступну.
Замість того, аби спроєктувати якісні процеси, дизайнери просто висипають купу сміття на користувачів інформаційних систем аби ті у ньому порпалися та шукали щось їм необхідне. Користувачі цих інформаційних систем також слабо розуміють, що їм потрібно та не задумуються над організацією власних процесів. Замість табличок Excel ці бовдури купують коштовні підписки на програмні рішення, які займаються майже тим самим.
Людина просто не здатна працювати зі списком із сотень чи тисяч дата-поінтів. Саме для цього і були вигадані інформаційні системи, але оскільки розуміння та якість масштабуються дуже погано (усе масштабується погано), то замість справжньої числовізації (цифра – це символ, а число – значення) отримуємо новий культ вантажу, в якому прості та дешеві папірці з роздрукованими табелями було замінено на складні та коштовні інформаційні системи.
Залишити відповідь