ITRampage

Головна навичка, що відрізняє Senior від Junior розробників – це впевненість у своїх силах Senior розробників.

Досвід та теоретичні знання Senior розробники мають велике значення, але найголовнішим фактором “сеньйорності” я бачу саме впевненість у власних силах. Junior розробники часто просто бояться прийняти рішення, вони відчувають себе недостатньо компетентними аби оцінювати якість власної роботи і тому потребують чужої оцінки. Ця невпевненість породжує параліч. Ця ситуація на стільки типова, що має власну назву – Paralysis by Analysis.

Цей параліч стосується не лише розробників, а будь-яких початківців. Wannabe підприємці витрачають купу часу на вивчення усіх можливих ресурсів щодо підприємницької діяльності, але не займаються власне підприємницькою діяльністю. Молодші розробники вивчають все, що стосується програмування, замість того, аби власне розробляти рішення для власних чи чужих проблем.

Paralysis by Analysis трапляється дуже часто і в досвідчених спеціалістів, але вони можуть відловлювати та нейтралізовувати його. “Будь-який результат краще за ніякий” – їх мантра. Ніщо не виникає у своїй фінальній, ідеальній формі. Усе якось існує та намагається виживати. Це варто зрозуміти та прийняти. Початківцям чи молодшим спеціалістам просто необхідно кожного дня займатися ремеслом, робити хоч щось практичне, а не лише вивчати публікації написані переважно іншими початківцями чи які є маркетинговим булл-шитом. Кожного дня ти отримуєш певний результат і кожного наступного дня ти отримуєш кращий результат.

Коли ти повторюєш це достатньо довго, то в решті решт легко позбуваєшся переживань за неідеальність рішення. Ти розумієш, що твоє рішення не має бути ідеальним, але просто має задовольняти вимоги stakeholder’ів, більшість з яких реалізуються досить просто, або можуть бути посунуті. Коли розуміння цього приходить, дійсно переживається, а не отримується, наприклад, з цієї публікації, то людина стає Senior-рівня розробником.

Таку людину вже не цікавлять Clean Code, Hexagonal Architecture, SOLID, GoF патерни і таке інше, бо в неї є впевненість у своїх силах, її не цікавлять чужі суб’єктивні оцінки, в неї через досвід розвивається власне відчуття смаку чи естетичне почуття і вона є абсолютно самостійною.