Етимологія слова “менеджер” бере початок з їзди, тренування чи проведення коня по манежу. Менеджер – це той, хто керує конем. А хто ж такі ті коні? Якщо у нарадній кімнаті з менеджером немає коня, то коні – це усі, крім менеджера. Як Вам таке?
Ви, певно, спеціаліст з багаторічним досвідом роботи, який допоміг створити декілька бізнесів, розібрався у декількох предметних областях і все таке інше. Дайте відповідь на одне просте питання:
Вам потрібен менеджер, чи:
- Справедливу винагороду за свій внесок у спільну справу, яка базується не на ринковій ціні за труд, а власне на Вашому внеску,
- Можливість вільно і відверто спілкуватися з т.з. “stakeholder’ами” проєкта, самому ставати експертом у предметній області та покращувати власну спеціалізацію саме на цьому проєкті,
- Можливість працювати як партнер, самостійно вирішувати яка діяльність принесе більшу вигоду бізнесу і Вам особисто?
Загалом, менеджери – це погана спроба вирішення проблеми дизфункціональних “команд”.
Вас з самого початку не розглядають як партнера та вільну людину і розміщують у такому фреймі, де Ви маєте виконувати команди за гроші, аби забезпечити себе та свою родину. Певно, що 99.9% бізнесів поводяться не етично по відношенню до людей, які в них працюють. Вони не ставлять собі цього за мету. Мета бізнесів – це збагачення власників, які не бажають ділитися з працівниками, оскільки, працівник – це не партнер, а досить залежна людина, яку до того ж можна досить легко замінити на іншу.
Люди загалом не дурні (але є й дурні) і тому відповідають на байдужість навзаєм. Вони саботують робочий процес, виконують роботу абияк, крадуть та увесь час шукають іншого місця роботи з дещо кращими умовами.
Змінити це можна лише через етичне підприємництво, яке основане на взаємоповазі і в якому люди постійно зайняті пошуком консенсусу. Тому я запрошую Вас до дискусії у нашій затишній телеграм групі.
Залишити відповідь